1. Словник української мови Грінченка

постригти

Пострига́ти, -га́ю, -єш

сов. в. постри́гти, -жу́, -же́ш, гл.

1) Стричь, остричь. Як її одягали, як постригали по хлоп'ячі, вона не пручалась. Кв.

2) Постригать, постричь (въ монахи). постригти в брехуни́ = пошити в брехуни. Шевч. О. 1861. X. 9.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постригти — постри́гти 1 дієслово доконаного виду підрізавши, зробити коротшим; виконати обряд посвячення кого-небудь у ченці (черниці) постри́гти 2 дієслово доконаного виду вухами — про тварин Орфографічний словник української мови
  2. постригти — I див. постригати. II -иже, док., у сполуч. зі сл. вуха, вушка. Стригти вухами якийсь час (про деяких тварин). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. постригти — ПОСТРИ́ГТИ¹ див. пострига́ти. ПОСТРИ́ГТИ², иже́, док., у сполуч. зі сл. вуха, вушка. Стригти вухами якийсь час (про деяких тварин). Прибіжить іноді з гущавини зайчик, .. приженеться сполохана серна й постриже вушками на поляні (П. Словник української мови у 20 томах
  4. постригти — СТРИ́ГТИ (ножицями, машинкою і т. ін. зрізувати або підрізувати — волосся, вовну тощо), ОБСТРИГА́ТИ, ОСТРИГА́ТИ, ПОСТРИГА́ТИ, ЧИКРИ́ЖИТИ фам.; ПІДСТРИГА́ТИ, ПІДРІЗА́ТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. постригти — ПОСТРИ́ГТИ¹ див. пострига́ти. ПОСТРИ́ГТИ², иже́, док., у сполуч. із сл. вуха, вушка. Стригти вухами якийсь час (про деяких тварин). Прибіжить іноді з гущавини зайчик,.. приженеться сполохана серна й постриже вушками на поляні (Козл. Словник української мови в 11 томах