1. Словник синонімів української мови

постригти

СТРИ́ГТИ (ножицями, машинкою і т. ін. зрізувати або підрізувати — волосся, вовну тощо), ОБСТРИГА́ТИ, ОСТРИГА́ТИ, ПОСТРИГА́ТИ, ЧИКРИ́ЖИТИ фам.; ПІДСТРИГА́ТИ, ПІДРІЗА́ТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ розм. (укорочувати, відрізуючи кінці); СКУ́БТИ, ОБСКУБАТИ розм., ОБСКУБУВАТИ розм. (невміло або необережно стригти). — Док.: постри́гти, обстри́гти, остри́гти, обчикри́жити, підстри́гти, підрі́зати, підітну́ти, підтя́ти, обску́бти, обкарна́ти (дуже укоротити). Чиїй тільки дитині не стригла вона ножицями голівку на річницю з дня народження (Григорій Тютюнник); Постригли всіх підряд. Машинками, наголо, як тифозних (О. Гончар); Був він у одному селі попом, а потім.. зняв рясу, обчикрижив косу та й дмухнув до кримінального розшуку за співробітника (В. Еллан); Образ святого Миколая також був схожий на діда, особливо, коли дід часом підстригав собі бороду (О. Довженко); Коли вони (вуса) вже геть-то надокучали йому, зараз хапав ножиці і підтинав їх спересердя як можна вище (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постригти — постри́гти 1 дієслово доконаного виду підрізавши, зробити коротшим; виконати обряд посвячення кого-небудь у ченці (черниці) постри́гти 2 дієслово доконаного виду вухами — про тварин Орфографічний словник української мови
  2. постригти — I див. постригати. II -иже, док., у сполуч. зі сл. вуха, вушка. Стригти вухами якийсь час (про деяких тварин). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. постригти — ПОСТРИ́ГТИ¹ див. пострига́ти. ПОСТРИ́ГТИ², иже́, док., у сполуч. зі сл. вуха, вушка. Стригти вухами якийсь час (про деяких тварин). Прибіжить іноді з гущавини зайчик, .. приженеться сполохана серна й постриже вушками на поляні (П. Словник української мови у 20 томах
  4. постригти — ПОСТРИ́ГТИ¹ див. пострига́ти. ПОСТРИ́ГТИ², иже́, док., у сполуч. із сл. вуха, вушка. Стригти вухами якийсь час (про деяких тварин). Прибіжить іноді з гущавини зайчик,.. приженеться сполохана серна й постриже вушками на поляні (Козл. Словник української мови в 11 томах
  5. постригти — Пострига́ти, -га́ю, -єш сов. в. постри́гти, -жу́, -же́ш, гл. 1) Стричь, остричь. Як її одягали, як постригали по хлоп'ячі, вона не пручалась. Кв. 2) Постригать, постричь (въ монахи). постригти в брехуни́ = пошити в брехуни. Шевч. О. 1861. X. 9. Словник української мови Грінченка