постук
Постук, -ку
м. Стукъ. Лежу... коли се стукає. Се ж його постук. Г. Барв. 237.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- постук — по́стук іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- постук — -у, ч., розм. Те саме, що стук. Великий тлумачний словник сучасної мови
- постук — ПО́СТУК, у, ч., розм. Те саме, що стук². Не спиться мені: завтра Павлусеві похід. Лежу, верчусь... коли се – стукає. Се ж його по́стук! (Ганна Барвінок); Я кілька днів тому посиротіла.. Словник української мови у 20 томах
- постук — ПО́СТУК, у, ч., розм. Те саме, що стук. Не спиться мені: завтра Павлусеві похід. Лежу, верчусь… коли се — стукає. Се ж його по́стук! (Барв., Опов.., 1902, 236); Я кілька днів тому посиротіла.. Словник української мови в 11 томах