постівка Постівка, -ки ж. 1) = постіль. Забрав гроші, забрав скрині, та й білу постівку. Гол. І. 70. 2) = покіс. Вх. Лем. 454. Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me постібати постій Значення в інших словниках постівка — Пості́вка: — постіль, покіс [14] Словник з творів Івана Франка постівка — -и, ж., зах. 1》 Постіль (у 1 знач.). 2》 Покіс. Великий тлумачний словник сучасної мови
Значення в інших словниках постівка — Пості́вка: — постіль, покіс [14] Словник з творів Івана Франка постівка — -и, ж., зах. 1》 Постіль (у 1 знач.). 2》 Покіс. Великий тлумачний словник сучасної мови