постівка

Постівка, -ки

ж.

1) = постіль. Забрав гроші, забрав скрині, та й білу постівку. Гол. І. 70.

2) = покіс. Вх. Лем. 454.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постівка — Пості́вка: — постіль, покіс [14] Словник з творів Івана Франка
  2. постівка — -и, ж., зах. 1》 Постіль (у 1 знач.). 2》 Покіс. Великий тлумачний словник сучасної мови