постібати

Постіба́ти, -ба́ю, -єш

гл. Постегать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постібати — ПОСТІБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм. Прошити наскрізь, поклавши між підкладкою й ве́рхом шар вати, ватину і т. ін. Постібати ковдру; // Після викроювання накласти стібки; прошити. Порізавши тканину, мати постібала краї. Словник української мови у 20 томах