постібати

ПОСТІБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм.

Прошити наскрізь, поклавши між підкладкою й ве́рхом шар вати, ватину і т. ін.

Постібати ковдру;

// Після викроювання накласти стібки; прошити.

Порізавши тканину, мати постібала краї.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me