1. Словник української мови Грінченка

потала

Потала, -ли

ж. Съѣденіе; истребленіе. на поталу дати, подати, податися. Въ добычу, въ жертву отдать, быть отданнымъ. У чистому полі поховайте, звіру-птиці на поталу не подайте. АД. І. 114. А віри християнської на поталу в вічний час не подайте. АД. II. 14. У найми не пускала, у чужі руки на поталу не давала. Грин. III. 692. Довелося валятися, звіру-птиці на поталу податися. АД. І. 132.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потала — пота́ла іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. потала — ФР. знищення, п. ПОСМІХ <н. дати на поталу>; ПОЕТ. лихо, лихоліття. Словник синонімів Караванського
  3. потала — -и, ж. З'їдання, знищення. || Лихоліття, лихо, біда. Віддавати на поталу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. потала — ПОТА́ЛА, и, ж. Знищення, витоптування, глум. І я побачив горб руїн, Бетону і металу. Тепер скажіть мені: хто він, Що здійснив цю поталу? (Л. Первомайський); // Лихоліття, лихо, біда. У дні світової потали Тут Опір знамена підняв (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  5. Потала — Давня резиденція Далайлами, керівника тибетських буддистів; збудована на узгір'ї на околиці столиці Тибету Лгаси; 13-поверхова будівля, що містить понад 1000 кімнат. Універсальний словник-енциклопедія
  6. потала — Пота́ла, -ли; на пота́лу кому Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. потала — ПОТА́ЛА, и, ж. З’їдання, знищення. У чистому полі поховайте, звіру-птиці на поталу не подайте (Сл. Гр.); І я побачив горб руїн, Бетону і металу. Тепер скажіть мені: хто він, Що здійснив цю поталу? (Перв., II, 1958, 249); // Лихоліття, лихо, біда. Словник української мови в 11 томах