1. Словник української мови Грінченка

потебенька

Потебня, -ні

ж. Кожаная лопасть съ каждаго бока сѣдла. Потеб. IV. 14. ум. потебе́нька. Мнж. 190. Як сів на коня та вдарив в потебеньку, та поїхав поманеньку. Ном. № 14211. Сап'янці із Торжка новенькі, мальовані потебеньки. Котл. Ен. VI. 56.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потебенька — потебе́нька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. потебенька — -и, ж. Зменш.-пестл. до потебня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потебенька — ПОТЕБЕ́НЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до потебня́. Як сів на коня та вдарив в потебеньку та й поїхав поманенько (Номис). Словник української мови у 20 томах
  4. потебенька — ПОТЕБЕ́НЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до потебня́. Як сів на коня та вдарив в потебеньку та й поїхав поманенько (Номис, 1864, № 14211). Словник української мови в 11 томах