потворочко
Потвір, -во́ру
м. = потвора? Привезли скриню й перину і молодую княгиню; привезено та потвір у двір; а з того потворочку хорошенько по дворочку: і хліб родить, і товар плодить, і пчілки рояться, по саду сядовляться. н. п. ум. потворочко.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me