потворочко

Потвір, -во́ру

м. = потвора? Привезли скриню й перину і молодую княгиню; привезено та потвір у двір; а з того потворочку хорошенько по дворочку: і хліб родить, і товар плодить, і пчілки рояться, по саду сядовляться. н. п. ум. потворочко.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me