1. Словник української мови Грінченка

потирач

Поти́рач, -ча

м. Помыкающій кѣмъ. Довелося хазяїну мною руки потирати. Ой потирай, потирану, коли тобі довелося, а я буду коритися, коли мені горе няюся. н. п. (Г. Барв. 275).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потирач — поти́рач іменник чоловічого роду, істота той, хто знущається з кого-небудь, зневажає когось арх. Орфографічний словник української мови
  2. потирач — -а, ч., заст. Той, хто потирає (у 2 знач.) ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потирач — ПОТИ́РАЧ, а, ч., заст. Той, хто потирає (у 2 знач.) ким-небудь. Ой потирай, потирачу, коли тобі довелося, а я буду коритися, коли мені горе нялося [йнялося] (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. потирач — ПОТИ́РАЧ, а, чол., заст. Той, хто потирає (у 2 знач.) ким-небудь. Ой потирай, потирачу, коли тобі довелося, а я буду коритися, коли мені горе нялося [йнялося] (Словник Грінченка). Словник української мови в 11 томах