потирач
ПОТИ́РАЧ, а, чол., заст. Той, хто потирає (у 2 знач.) ким-небудь.
Ой потирай, потирачу, коли тобі довелося, а я буду коритися, коли мені горе нялося [йнялося] (Словник Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потирач — поти́рач іменник чоловічого роду, істота той, хто знущається з кого-небудь, зневажає когось арх. Орфографічний словник української мови
- потирач — -а, ч., заст. Той, хто потирає (у 2 знач.) ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потирач — ПОТИ́РАЧ, а, ч., заст. Той, хто потирає (у 2 знач.) ким-небудь. Ой потирай, потирачу, коли тобі довелося, а я буду коритися, коли мені горе нялося [йнялося] (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- потирач — Поти́рач, -ча м. Помыкающій кѣмъ. Довелося хазяїну мною руки потирати. Ой потирай, потирану, коли тобі довелося, а я буду коритися, коли мені горе няюся. н. п. (Г. Барв. 275). Словник української мови Грінченка