потомитися

Потомитися, мимося, -теся

гл. Устать, утомиться (о многихъ). Так потомилися, що насилу ноги волочуть. Рудч. Ск. II. 48. Їздили ми лугами сірими волами, сірі воли потомилися. Мил. Св. 42.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потомитися — потоми́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. потомитися — [потомитиес'а] -тоумл'ус'а, -омиес':а, -омиец':а, -омл'ац':а; нак. -тоум'іц':а Орфоепічний словник української мови
  3. потомитися — -томиться, -томимося, -томитеся; мн. потомляться; док. 1》 Утомитися (про всіх чи багатьох). 2》 Стомитися, знесиліти від ходіння, тяжкої роботи і т. ін. (про руки, ноги тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. потомитися — ПОТОМИ́ТИСЯ, то́миться, то́мимося, то́митеся; мн. пото́мляться; док. 1. Утомитися (про всіх або багатьох). Наші сіроми перебігли рідколісся і вже кралися пущами і глибокими бескидами. Дуже-таки й потомились, бідолахи; деякі вже й приставать стали (О. Словник української мови у 20 томах
  5. потомитися — СТОМИ́ТИСЯ (зазнати втоми), УТОМИ́ТИСЯ (ВТОМИ́ТИСЯ), НАТОМИ́ТИСЯ, ЗМУ́ЧИТИСЯ, ЗМОРИ́ТИСЯ, ЗАМОРИ́ТИСЯ розм., УМОРИ́ТИСЯ (ВМОРИ́ТИСЯ) розм., НАМОРИ́ТИСЯ розм., ВИ́МОРИТИСЯ розм., ЗАТОМИ́ТИСЯ розм.; ЗАТЯГА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. потомитися — ПОТОМИ́ТИСЯ, то́миться, то́мимося, то́митеся; мн. пото́мляться; док. 1. Утомитися (про всіх або багатьох). Наші сіроми перебігли рідколісся і вже кралися пущами і глибокими бескидами. Дуже-таки й потомились, бідолахи; деякі вже й приставать стали (Стор. Словник української мови в 11 томах