1. Словник української мови у 20 томах

потомитися

ПОТОМИ́ТИСЯ, то́миться, то́мимося, то́митеся; мн. пото́мляться; док.

1. Утомитися (про всіх або багатьох).

Наші сіроми перебігли рідколісся і вже кралися пущами і глибокими бескидами. Дуже-таки й потомились, бідолахи; деякі вже й приставать стали (О. Стороженко);

Подивись: женці схилились Потомились І від праці від тяжкої Потом вкрились (М. Рильський);

За день коні встигли потомитися, під шлейками мокра шерсть була вже забілена милом (П. Панч).

2. Стомитися, знесиліти від ходіння, важкої роботи і т. ін. (про руки, ноги тощо).

Тим часом сонце спустилось низенько; потомились руки граючи, потомились ноги танцюючи (І. Нечуй-Левицький);

Потомилися пальці слабі, Червоніють отемрені [отьмарені] очі, – Швачка ж голкою вертить в журбі (П. Грабовський);

Агей, воли ви круторогі, чого ви стали на межі? Чи затупились лемеші, чи потомились ваші ноги? (В. Сосюра).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потомитися — потоми́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. потомитися — [потомитиес'а] -тоумл'ус'а, -омиес':а, -омиец':а, -омл'ац':а; нак. -тоум'іц':а Орфоепічний словник української мови
  3. потомитися — -томиться, -томимося, -томитеся; мн. потомляться; док. 1》 Утомитися (про всіх чи багатьох). 2》 Стомитися, знесиліти від ходіння, тяжкої роботи і т. ін. (про руки, ноги тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. потомитися — СТОМИ́ТИСЯ (зазнати втоми), УТОМИ́ТИСЯ (ВТОМИ́ТИСЯ), НАТОМИ́ТИСЯ, ЗМУ́ЧИТИСЯ, ЗМОРИ́ТИСЯ, ЗАМОРИ́ТИСЯ розм., УМОРИ́ТИСЯ (ВМОРИ́ТИСЯ) розм., НАМОРИ́ТИСЯ розм., ВИ́МОРИТИСЯ розм., ЗАТОМИ́ТИСЯ розм.; ЗАТЯГА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. потомитися — ПОТОМИ́ТИСЯ, то́миться, то́мимося, то́митеся; мн. пото́мляться; док. 1. Утомитися (про всіх або багатьох). Наші сіроми перебігли рідколісся і вже кралися пущами і глибокими бескидами. Дуже-таки й потомились, бідолахи; деякі вже й приставать стали (Стор. Словник української мови в 11 томах
  6. потомитися — Потомитися, мимося, -теся гл. Устать, утомиться (о многихъ). Так потомилися, що насилу ноги волочуть. Рудч. Ск. II. 48. Їздили ми лугами сірими волами, сірі воли потомилися. Мил. Св. 42. Словник української мови Грінченка