потонути
Потонути, -ну, -неш
гл. Потонуть. Слава тобі, любомудре, чеху-слав'янине, що не дав ти потонути в німецькій пучині. Шевч. 238.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потонути — потону́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- потонути — див. потопати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потонути — ПОТОНУ́ТИ див. потопа́ти. Словник української мови у 20 томах
- потонути — ГРУ́ЗНУТИ в чому, в що і без додатка (занурюватися в щось в'язке, сипке тощо), ВГРУЗА́ТИ (УГРУЗА́ТИ) в що, ЗАГРУЗА́ТИ в чому, в що, ПОГРУЗА́ТИ в чому, в що, В'Я́ЗНУТИ в чому, СТРЯ́ГНУТИ в чому, діал. Словник синонімів української мови
- потонути — ПОТОНУ́ТИ див. потопа́ти. Словник української мови в 11 томах