потоншати
Пото́ншати, -шаю, -єш
гл. Сдѣлаться тоньше. То людина схудне, а дерево не потоншає. Кіевск. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потоншати — пото́ншати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- потоншати — -аю, -аєш. Док. до тоншати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потоншати — ПОТО́НШАТИ, аю, аєш. Док. до то́ншати. То людина схудне, а дерево не потоншає (Сл. Б. Грінченка); – Заходь, почуєш, як твою землю там ділять. – Не слухай, бо сало потонша з досади (М. Коцюбинський); [Коваль:] Що, буланий, чи чуєш ти далеку дорогу?... Словник української мови у 20 томах
- потоншати — Пото́ншати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- потоншати — ПОТО́НШАТИ, аю, аєш. Док. до то́ншати. То людина схудне, а дерево не потоншає (Сл. Гр.); — Заходь, почуєш, як твою землю там ділять. — Не слухай, бо сало потонша з досади (Коцюб., II, 1955, 69); [Коваль:] Що, буланий, чи чуєш ти далеку дорогу?... Словник української мови в 11 томах