поточина
Пото́чина, -ни
ж.
1) Небольшой ручей. Невелика поточина луги помулила. Гол. II. 427. З сих гір спливають поточини, що ділять поле на менші частки. МУЕ. III. 47.
2) Русло потока.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поточина — Невеликий потік, русло потічка [V] Словник з творів Івана Франка
- поточина — -и, ж., діал. 1》 Струмок. 2》 Видолинок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поточина — ПОТО́ЧИНА, и, ж., діал. 1. Струмок. З сих гір спливають поточини, що ділять поле на менші частки (Сл. Б. Грінченка); Поточина дзюрчить, листочки падають на дорогу (М. Томчаній). 2. Видолинок. Дехто .. Словник української мови у 20 томах
- поточина — ПОТО́ЧИНА, и, ж., діал. 1. Струмок. З сих гір спливають поточини, що ділять поле на менші частки (Сл. Гр.); Поточина дзюрчить, листочки падають на дорогу (Томч., Готель.., 1960, 26). 2. Видолинок. Дехто.. Словник української мови в 11 томах