1. Словник української мови Грінченка

потрудити

Потруди́ти, -джу́, -диш

гл. Затруднить, побезпокоить. Попа до себе потрудили. Алв. 104.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потрудити — потруди́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. потрудити — -труджу, -трудиш, док., перех., у сполуч. зі сл. руки, очі і т. ін., розм. Натомити роботою (за якийсь час). || Зробити що-небудь, виявивши увагу до когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потрудити — ПОТРУДИ́ТИ, труджу́, тру́диш, док., що, у сполуч. зі сл. руки, очі і т. ін., розм. Натомити роботою (за якийсь час). Треба заробляти на хліб, бо як не потрудиш своєї голови та рук, то дітям нічого їсти буде (М. Словник української мови у 20 томах
  4. потрудити — ПОТРУДИ́ТИ, труджу́, тру́диш, док., перех., у сполуч. із сл. руки, очі і т. ін., розм. Натомити роботою (за якийсь час). Треба заробляти на хліб, бо як не потрудиш своєї голови та рук, то дітям нічого їсти буде (Коцюб. Словник української мови в 11 томах