потрудити
ПОТРУДИ́ТИ, труджу́, тру́диш, док., що, у сполуч. зі сл. руки, очі і т. ін., розм.
Натомити роботою (за якийсь час).
Треба заробляти на хліб, бо як не потрудиш своєї голови та рук, то дітям нічого їсти буде (М. Коцюбинський);
– Це така сукня, біля якої варто було б попрацювати. Я вже і ранніми ранками, й пізніми нічками надолужала й очі добре потрудила (Л. Яновська);
// Зробити що-небудь, виявивши увагу до когось.
– Спасибі, що потрудили свої ніжки, самі прийшли до нас (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потрудити — потруди́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- потрудити — -труджу, -трудиш, док., перех., у сполуч. зі сл. руки, очі і т. ін., розм. Натомити роботою (за якийсь час). || Зробити що-небудь, виявивши увагу до когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потрудити — ПОТРУДИ́ТИ, труджу́, тру́диш, док., перех., у сполуч. із сл. руки, очі і т. ін., розм. Натомити роботою (за якийсь час). Треба заробляти на хліб, бо як не потрудиш своєї голови та рук, то дітям нічого їсти буде (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- потрудити — Потруди́ти, -джу́, -диш гл. Затруднить, побезпокоить. Попа до себе потрудили. Алв. 104. Словник української мови Грінченка