1. Словник української мови Грінченка

потужавіти

Потужавіти, -вію, -єш

гл. Сдѣлаться тверже (напр. о кочняхъ капусты, о землѣ высыхающей послѣ дождя).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потужавіти — потужа́віти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. потужавіти — -іє, рідко. Док. до тужавіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потужавіти — ПОТУЖА́ВІТИ, іє, рідко. Док. до тужа́віти. Словник української мови у 20 томах
  4. потужавіти — Потужа́віти, -вію, -вієш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. потужавіти — ПОТУЖА́ВІТИ, іє, рідко. Док. до тужа́віти. Словник української мови в 11 томах