потіпач

Потіпач, -ча́

м. Трепальщикъ. Ой ти, ткачу-потіпачу, не махай руками. Чуб. III. 162.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потіпач — потіпа́ч іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. потіпач — -а, ч., діал. Тіпальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потіпач — ПОТІПА́Ч, а́, ч., діал. Тіпальник. Словник української мови у 20 томах
  4. потіпач — ПОТІПА́Ч, а́, ч., діал. Тіпальник. Словник української мови в 11 томах