1. Словник української мови Грінченка

потіпаха

Потіпаха, -хи

ж.

1) Бродяга.

2) Потаскуха. Се чеснії, не потіпахи, були тендітні при людях. Котл. Ен. III. 49.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потіпаха — потіпа́ха іменник чоловічого або жіночого роду, істота лайл. Орфографічний словник української мови
  2. потіпаха — див. РОЗПУСНИК. Словник синонімів Караванського
  3. потіпаха — див. повія; розпусник Словник синонімів Вусика
  4. потіпаха — -и, ч. і ж., лайл. 1》 Людина розпусної поведінки. 2》 Підлабузник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. потіпаха — ПОТІПА́ХА, и, ч. і ж., лайл. Людина розпусної поведінки. [Маруся:] Я відьма! я до всіх на шию висну!.. Це він за те, що я його кохала, Із потіпахою мене рівняє... (В. Самійленко); – Я тебе, потіпахо, провчу, щоб знав, як битися в моєму ресторані (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека). Словник української мови у 20 томах
  6. потіпаха — РОЗПУ́СНИК (розпусний чоловік), РОЗПУ́ТНИК, БЕЗПУ́ТНИК розм., ПОТІПА́ХА (ПОТІПА́КА) лайл.; ГРІХОВО́ДНИК розм., ГРІХОВО́ДА розм., БА́ХУР лайл., БЛУДНИ́К заст. (той, хто веде розпусне статеве життя). Словник синонімів української мови
  7. потіпаха — ПОТІПА́ХА, и, ч. і ж., лайл. Людина розпусної поведінки. [Маруся:] Я відьма! я до всіх на шию висну!.. Це він за те, що я його кохала, Із потіпахою мене рівняє… (Сам. Словник української мови в 11 томах