похит

По́хит, -ту

м. Качанье, раскачиванье. Одним похитом вивернув з землі кілок.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похит — -у, ч., діал. Гойдання, розгойдування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. похит — ПО́ХИТ. Словник української мови у 20 томах