1. Словник української мови Грінченка

похитати

Похита́ти, -та́ю, -єш

гл. Пошатать, покачать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похитати — похита́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. похитати — -аю, -аєш, док. 1》 перех. і неперех. Хитати якийсь час; хитнути кілька разів. 2》 перех., перен., рідко. Те саме, що похитнути 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. похитати — ПОХИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. кого, що і без прям. дод. Хитати якийсь час; хитнути кілька разів. Вітер віє, повіває, Що гілками похитає, То жо́луді ті, мов град, Густо з конарів летять (І. Словник української мови у 20 томах
  4. похитати — ПОХИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. перех. і неперех. Хитати якийсь час; хитнути кілька разів. Вітер віє, повіває, Що гілками похитає, То жо́луді ті, мов град, Густо з конарів летять (Фр. Словник української мови в 11 томах