1. Словник української мови Грінченка

похурчати

Похурча́ти, -чу́, -чи́ш

гл. Пожужжать отъ быстраго вращенія (о веретенѣ, напр.).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похурчати — похурча́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. похурчати — -чить, док. Хурчати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. похурчати — ПОХУРЧА́ТИ, чи́ть, док. Хурчати якийсь час. Налетіли, як хурделиця, кропив'янки, сипнули писком, похурчали і дзизнули над самісінькою землею (Є. Гуцало). Словник української мови у 20 томах
  4. похурчати — ПОХУРЧА́ТИ, чи́ть, док. Хурчати якийсь час. Налетіли, як хурделиця, кропив’янки, сипнули писком, похурчали і дзизнули над самісінькою землею (Гуц., З горіха.., 1967, 98). Словник української мови в 11 томах