похурчати
ПОХУРЧА́ТИ, чи́ть, док.
Хурчати якийсь час.
Налетіли, як хурделиця, кропив'янки, сипнули писком, похурчали і дзизнули над самісінькою землею (Є. Гуцало).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- похурчати — похурча́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- похурчати — -чить, док. Хурчати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- похурчати — ПОХУРЧА́ТИ, чи́ть, док. Хурчати якийсь час. Налетіли, як хурделиця, кропив’янки, сипнули писком, похурчали і дзизнули над самісінькою землею (Гуц., З горіха.., 1967, 98). Словник української мови в 11 томах
- похурчати — Похурча́ти, -чу́, -чи́ш гл. Пожужжать отъ быстраго вращенія (о веретенѣ, напр.). Словник української мови Грінченка