похурчати

ПОХУРЧА́ТИ, чи́ть, док.

Хурчати якийсь час.

Налетіли, як хурделиця, кропив'янки, сипнули писком, похурчали і дзизнули над самісінькою землею (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похурчати — похурча́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. похурчати — -чить, док. Хурчати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. похурчати — ПОХУРЧА́ТИ, чи́ть, док. Хурчати якийсь час. Налетіли, як хурделиця, кропив’янки, сипнули писком, похурчали і дзизнули над самісінькою землею (Гуц., З горіха.., 1967, 98). Словник української мови в 11 томах
  4. похурчати — Похурча́ти, -чу́, -чи́ш гл. Пожужжать отъ быстраго вращенія (о веретенѣ, напр.). Словник української мови Грінченка