1. Словник української мови у 20 томах

похухати

ПОХУ́ХАТИ, аю, аєш, док., що і без прям. дод., розм.

Те саме, що поху́кати.

– Дай я тобі руки похухаю. Померзли, мабуть? – І вуйко Юра почав хухати Василькові на руки (А. Турчинська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похухати — поху́хати дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. похухати — -аю, -аєш, док., неперех. і рідко перех., розм. Те саме, що похукати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. похухати — ПОХУ́ХАТИ, аю, аєш, док., неперех. і рідко перех., розм. Те саме, що поху́кати. — Дай я тобі руки похухаю. Померзли, мабуть? — І вуйко Юра почав хухати Василькові на руки (Турч., Зорі.., 1950, 176). Словник української мови в 11 томах
  4. похухати — Похухати, -хаю, -єш гл. = похукати. Словник української мови Грінченка