похухати
Похухати, -хаю, -єш
гл. = похукати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- похухати — поху́хати дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- похухати — -аю, -аєш, док., неперех. і рідко перех., розм. Те саме, що похукати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- похухати — ПОХУ́ХАТИ, аю, аєш, док., що і без прям. дод., розм. Те саме, що поху́кати. – Дай я тобі руки похухаю. Померзли, мабуть? – І вуйко Юра почав хухати Василькові на руки (А. Турчинська). Словник української мови у 20 томах
- похухати — ПОХУ́ХАТИ, аю, аєш, док., неперех. і рідко перех., розм. Те саме, що поху́кати. — Дай я тобі руки похухаю. Померзли, мабуть? — І вуйко Юра почав хухати Василькові на руки (Турч., Зорі.., 1950, 176). Словник української мови в 11 томах