поцмокати
Поцмокати, -каю, -єш
гл. Почмокать. Поцмокав губами. Харьк. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поцмокати — поцмо́кати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- поцмокати — -аю, -аєш, док., перех. і неперех., розм. Цмокати якийсь час; цмокнути кілька разів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поцмокати — ПОЦМО́КАТИ, аю, аєш, док., кого, що і без прям. дод., розм. Цмокати якийсь час; цмокнути кілька разів. Поки мати страву носила, батько став частувати старостів. Перший староста покуштував, покрутив головою, поцмокав (Г. Словник української мови у 20 томах
- поцмокати — ПОЦМО́КАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех., розм. Цмокати якийсь час; цмокнути кілька разів. Поки мати страву носила, батько став частувати старостів. Перший староста покуштував, покрутив головою, поцмокав (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах