почарувати
Почарувати, -ру́ю, -єш
гл.
1) Поколдовать.
2) Очаровать (многихъ).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- почарувати — почарува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- почарувати — -ую, -уєш, док., перех. Зачарувати всіх чи багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
- почарувати — ПОЧАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого. 1. Зачарувати всіх або багатьох. 2. Чарувати якийсь час. Юлина стиха заспівала: Почарую, поворожу над зеленим стогом, А чи правда, що зловили легіника мого, Почарую, поворожу воском на пшениці, А чи правда, що вже стятий любчик мій в темниці (С. Скляренко). Словник української мови у 20 томах
- почарувати — ЧАКЛУВА́ТИ (робити магічні дії, рухи й замовляння, за допомогою яких нібито можна вплинути на людей і природу), ЧАРУВА́ТИ, ЗАЧАРО́ВУВАТИ, ЗАКЛИНА́ТИ, ХИМОРО́ДИТИ заст.; НАГОВО́РЮВАТИ розм., НАШІ́ПТУВАТИ заст., ШЕПТА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
- почарувати — ПОЧАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Зачарувати всіх або багатьох. Словник української мови в 11 томах