почаркувати

Почаркува́ти, -ку́ю, -єш

гл. Попьянствовать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почаркувати — почаркува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. почаркувати — ПОЧАРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, кого, з ким і без прям. дод. Док. до чаркува́ти. Хтось із козаків порвався почаркувати з Сірком, але кошовий махнув рукою, і козак сів (Ю. Мушкетик); – Давненько з тобою не бачились, то воно не гріх було б сьогодні й почаркувати (А. Шиян). Словник української мови у 20 томах