почаркувати
Почаркува́ти, -ку́ю, -єш
гл. Попьянствовать.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- почаркувати — почаркува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- почаркувати — ПОЧАРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, кого, з ким і без прям. дод. Док. до чаркува́ти. Хтось із козаків порвався почаркувати з Сірком, але кошовий махнув рукою, і козак сів (Ю. Мушкетик); – Давненько з тобою не бачились, то воно не гріх було б сьогодні й почаркувати (А. Шиян). Словник української мови у 20 томах