початися

Почина́тися, -на́юся, -єшся

сов. в. початися, -чнуся, -нешся, гл. Начинаться, начаться. Ой чи добре, сини, в дорозі починалось? Лукаш. 63.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. початися — поча́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. початися — див. починатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. початися — ПОЧА́ТИСЯ див. почина́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. початися — поча́тися : ♦ що ся поча́ло, му́сить ся скінчи́ти усе має свій кінець, своє завершення (Франко) (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. початися — ПОЧИНА́ТИСЯ (починати здійснюватися, відбуватися, виявлятися тощо), РОЗПОЧИНА́ТИСЯ, ВІДКРИВА́ТИСЯ, ЗАВО́ДИТИСЯ, ЗНІМА́ТИСЯ (ЗДІЙМА́ТИСЯ), УЧИНЯ́ТИСЯ (ВЧИНЯ́ТИСЯ), ЗАЧИНА́ТИСЯ розм., ЗАХО́ДИТИСЯ (ЗАХО́ДЖУВАТИСЯ) розм., ЗАКОНЯ́ТИСЯ (ЗАКО́НЮВАТИСЯ) діал. Словник синонімів української мови
  6. початися — ПОЧА́ТИСЯ див. почина́тися. Словник української мови в 11 томах