почорнити
Почорнити, -ню́, -ниш
гл. Почернить.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- почорнити — почорни́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- почорнити — -ню, -ниш, перех. Док. до чорнити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- почорнити — ПОЧОРНИ́ТИ, ню́, ни́ш, кого, що. Док. до чорни́ти. В кварті зробилася густа чорна юшка, що мастила хлопцям лиця й почорнила їм язики (Л. Мартович); Жар .. притьмарив хлопцеві очі, стягнув і почорнив щоки (М. Стельмах); Кажуть, брехня до людини не пристане, але почорнить, як та сажа (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах
- почорнити — ЧОРНИ́ТИ (забарвлювати в чорний колір), ЗАЧО́РНЮВАТИ, ФА́БРИТИ (бороду, вуса); ВОРОНУВА́ТИ (поверхню металу шаром окису). — Док.: зачорни́ти, почорни́ти, зафа́брити. Та й купила білила ще й чорного чорнила.. дівчатам запаски чорнити (Б. Словник синонімів української мови
- почорнити — Почорни́ти, -рню́, -рни́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- почорнити — ПОЧОРНИ́ТИ, ню́, ни́ш, перех. Док. до чорни́ти. В кварті зробилася густа чорна юшка, що мастила хлопцям лиця й почорнила їм язики (Март., Тв., 1954, 151); Жар.. Словник української мови в 11 томах