1. Словник української мови у 20 томах

почорнити

ПОЧОРНИ́ТИ, ню́, ни́ш, кого, що.

Док. до чорни́ти.

В кварті зробилася густа чорна юшка, що мастила хлопцям лиця й почорнила їм язики (Л. Мартович);

Жар .. притьмарив хлопцеві очі, стягнув і почорнив щоки (М. Стельмах);

Кажуть, брехня до людини не пристане, але почорнить, як та сажа (І. Цюпа).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почорнити — почорни́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. почорнити — -ню, -ниш, перех. Док. до чорнити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. почорнити — ЧОРНИ́ТИ (забарвлювати в чорний колір), ЗАЧО́РНЮВАТИ, ФА́БРИТИ (бороду, вуса); ВОРОНУВА́ТИ (поверхню металу шаром окису). — Док.: зачорни́ти, почорни́ти, зафа́брити. Та й купила білила ще й чорного чорнила.. дівчатам запаски чорнити (Б. Словник синонімів української мови
  4. почорнити — Почорни́ти, -рню́, -рни́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. почорнити — ПОЧОРНИ́ТИ, ню́, ни́ш, перех. Док. до чорни́ти. В кварті зробилася густа чорна юшка, що мастила хлопцям лиця й почорнила їм язики (Март., Тв., 1954, 151); Жар.. Словник української мови в 11 томах
  6. почорнити — Почорнити, -ню́, -ниш гл. Почернить. Словник української мови Грінченка