1. Словник української мови Грінченка

почубитися

Почубитися, -блюся, -бишся

гл. Дать потасовку другъ другу. Підпиті ґазди нераз добре почубилися. МУЕ. III. 58.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почубитися — почу́битися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. почубитися — -блюся, -бишся; мн. почубляться; док., розм. 1》 Док. до чубитися. 2》 Чубитися якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. почубитися — ПОЧУ́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. почу́бляться; док., розм. 1. Док. до чу́битися. [Конон:] А бува, що і вкрадуть [на ярмарку] гроші; бува, що сп'яну почубляться і бебехи один другому надсадять (М. Кропивницький). 2. Чубитися якийсь час. Словник української мови у 20 томах
  4. почубитися — БИ́ТИСЯ (бити один одного, влаштовувати бійку), СКУ́БТИСЯ розм., СКУ́БА́ТИСЯ розм.; ТОВКТИ́СЯ розм., ТУ́ЗАТИСЯ розм., ТУЗИ́ТИСЯ рідко (битися, штовхаючись чим-небудь — звичайно кулаками); ЧУ́БИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. почубитися — ПОЧУ́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. почу́бляться; док., розм. 1. Док. до чу́битися. [Конон:] А бува, що і вкрадуть [на ярмарку] гроші; бува, що сп’яну почубляться і бебехи один другому надсадять (Кроп., III, 1959, 210). 2. Чубитися якийсь час. Словник української мови в 11 томах