1. Словник української мови у 20 томах

почубитися

ПОЧУ́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. почу́бляться; док., розм.

1. Док. до чу́битися.

[Конон:] А бува, що і вкрадуть [на ярмарку] гроші; бува, що сп'яну почубляться і бебехи один другому надсадять (М. Кропивницький).

2. Чубитися якийсь час.

– Я думала, почубляться [півні] – та й перестануть (Панас Мирний);

І я тої думки, товариші, – нехай почубляться [німці й мадяри] (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почубитися — почу́битися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. почубитися — -блюся, -бишся; мн. почубляться; док., розм. 1》 Док. до чубитися. 2》 Чубитися якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. почубитися — БИ́ТИСЯ (бити один одного, влаштовувати бійку), СКУ́БТИСЯ розм., СКУ́БА́ТИСЯ розм.; ТОВКТИ́СЯ розм., ТУ́ЗАТИСЯ розм., ТУЗИ́ТИСЯ рідко (битися, штовхаючись чим-небудь — звичайно кулаками); ЧУ́БИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. почубитися — ПОЧУ́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. почу́бляться; док., розм. 1. Док. до чу́битися. [Конон:] А бува, що і вкрадуть [на ярмарку] гроші; бува, що сп’яну почубляться і бебехи один другому надсадять (Кроп., III, 1959, 210). 2. Чубитися якийсь час. Словник української мови в 11 томах
  5. почубитися — Почубитися, -блюся, -бишся гл. Дать потасовку другъ другу. Підпиті ґазди нераз добре почубилися. МУЕ. III. 58. Словник української мови Грінченка