поштрикати
Поштрика́ти, -ка́ю, -єш
гл. Поколоть, понырять; исколоть.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поштрикати — поштри́кати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- поштрикати — -аю, -аєш, док., перех. і без додатка, розм. Штрикати якийсь час, кілька разів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поштрикати — ПОШТРИ́КАТИ, аю, аєш, док., кого, що і без прям. дод., розм. Штрикати якийсь час, кілька разів. Потрібне чимале напруження волі, щоб обійти стіг навколо і поштрикати багнетом у всі підозрілі западини (І. Багмут). Словник української мови у 20 томах
- поштрикати — ПОШТРИ́КАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка, розм. Штрикати якийсь час, кілька разів. Потрібне чимале напруження волі, щоб обійти стіг навколо і поштрикати багнетом у всі підозрілі западини (Багмут, Записки.., 1961, 48). Словник української мови в 11 томах