1. Словник української мови Грінченка

поштовхувати

Пошто́вхувати, -хую, -єш

гл. Поталкивать. Я дурня свого в спину поштовхую. Г. Барв. 307.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поштовхувати — пошто́вхувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поштовхувати — -ую, -уєш, недок., перех. Штовхати час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поштовхувати — ПОШТО́ВХУВАТИ, ую, уєш, недок., кого. Штовхати час від часу. Мільця шептала, сміялась, поштовхувала Регіну (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. поштовхувати — ПОШТО́ВХУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Штовхати час від часу. Мільця шептала, сміялась, поштовхувала Регіну (Фр., VI, 1951, 267). Словник української мови в 11 томах