поштовхувати
ПОШТО́ВХУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Штовхати час від часу.
Мільця шептала, сміялась, поштовхувала Регіну (Фр., VI, 1951, 267).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поштовхувати — пошто́вхувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- поштовхувати — -ую, -уєш, недок., перех. Штовхати час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поштовхувати — ПОШТО́ВХУВАТИ, ую, уєш, недок., кого. Штовхати час від часу. Мільця шептала, сміялась, поштовхувала Регіну (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- поштовхувати — Пошто́вхувати, -хую, -єш гл. Поталкивать. Я дурня свого в спину поштовхую. Г. Барв. 307. Словник української мови Грінченка