пражина
Пражина, -ни
ж. Родъ земельной мѣры. Чуб. VI. 205.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пражина — Пражи́на. Давня міра довжини і площі землі. Реальність, складаюча ся з мурованого дому, з прачкарні, пивниці, шопи, стайні, огороду яринового і овочевого (6 пражин) і керниці на подвір'ю, є дуже дешево до набутя (Б., 1903, рекл. Українська літературна мова на Буковині