1. Словник української мови Грінченка

прапір

Прапір, -пору и -ра

м. Знамя. К. Дз. 106. На могилі прапір устромили, славу козацьку учинили. Дума. ум. прапірок, прапорець.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прапір — Пра́пор і пра́пір, -пора; -пори́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)