прас

Значення в інших словниках

1. прас — Прас: — прочухан [25] Словник з творів Івана Франка
2. прас — прас 1 іменник чоловічого роду праска рідко прас 2 іменник чоловічого роду прес Орфографічний словник української мови
3. прас — Праска, д. залізко; Р. прес. Словник синонімів Караванського
4. прас — I -у, ч., рідко. Те саме, що праска. II -у, ч. Прес. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. прас — ◊ Давати прасу — сильно бити когось. А наїде феска яка, а наскочить синя кіраса — полонитимуть харпака смертним прасом. (ЗД:142). Словник поетичної мови Василя Стуса
6. прас — ПРАС¹, у, ч., рідко. Те саме, що пра́ска. Нагрівся прас. Прасувала, клала до складочки складочку (П. Дорошко); Порскнувши водою на штани, він так натиснув прасом, що стіл затріщав (О. Бойченко). ПРАС², у, ч. Прес. Оце в мене сир під прасом (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
7. прас — дава́ти (задава́ти) / да́ти (зада́ти) пра́су кому і без додатка, заст. Бити кого-небудь. Тут на бігу поймав (спіймав) (Еней) за рясу Попа Рутульського полку, смертельного задавши прасу, Як пса, покинув на піску (І. Котляревський). Фразеологічний словник української мови
8. прас — ПРА́СКА (нагрівальний прилад), ПРАС рідше, ЗАЛІ́ЗКО діал. Часто-густо з гарячою праскою в руках замислиться мати над синовою сорочкою (В. Словник синонімів української мови
9. прас — ПРАС¹, у, ч., рідко. Те саме, що пра́ска. Нагрівся прас. Прасувала, клала до складочки складочку (Дор., Не повтори.., 1968, 118); Порскнувши водою на штани, він так натиснув прасом, що стіл затріщав (Бойч., Молодість, 1949, 16). ПРАС², у, ч. Прес. Словник української мови в 11 томах