прас

Значення в інших словниках

1. прас — Прас: — прочухан [25] Словник з творів Івана Франка
2. прас — прас 1 іменник чоловічого роду праска рідко прас 2 іменник чоловічого роду прес Орфографічний словник української мови
3. прас — Праска, д. залізко; Р. прес. Словник синонімів Караванського
4. прас — I -у, ч., рідко. Те саме, що праска. II -у, ч. Прес. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. прас — ПРАС¹, у, ч., рідко. Те саме, що пра́ска. Нагрівся прас. Прасувала, клала до складочки складочку (П. Дорошко); Порскнувши водою на штани, він так натиснув прасом, що стіл затріщав (О. Бойченко). ПРАС², у, ч. Прес. Оце в мене сир під прасом (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
6. прас — дава́ти (задава́ти) / да́ти (зада́ти) пра́су кому і без додатка, заст. Бити кого-небудь. Тут на бігу поймав (спіймав) (Еней) за рясу Попа Рутульського полку, смертельного задавши прасу, Як пса, покинув на піску (І. Котляревський). Фразеологічний словник української мови
7. прас — ПРА́СКА (нагрівальний прилад), ПРАС рідше, ЗАЛІ́ЗКО діал. Часто-густо з гарячою праскою в руках замислиться мати над синовою сорочкою (В. Словник синонімів української мови
8. прас — ПРАС¹, у, ч., рідко. Те саме, що пра́ска. Нагрівся прас. Прасувала, клала до складочки складочку (Дор., Не повтори.., 1968, 118); Порскнувши водою на штани, він так натиснув прасом, що стіл затріщав (Бойч., Молодість, 1949, 16). ПРАС², у, ч. Прес. Словник української мови в 11 томах
9. прас — Прас, -су м. 1) Утюгъ. 2) Прессъ. Оце в мене сир під прасом. Кіевск. у. 3) Трепка. Смертельного задавши прасу, як пса покинув на піску. Котл. Ен. VI. 33. 4) раст. Allium porrum. Херсон. ум. прасок. Словник української мови Грінченка