1. Словник поетичної мови Василя Стуса

пригра

И, ж., заст. 1. Акомпанемент. 2. Час, коли рояться бджоли.

Самотність аркою повисла

над райські кущі в пригри снів. (ЗД:43);

Ці пригри відчаю горять, немов порфіри,

коралями страждань мій обкипає світ... (П-2:57).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригра — при́гра іменник жіночого роду акомпанемент; час, коли рояться бджоли) рідко Орфографічний словник української мови
  2. пригра — -и, ж., заст. 1》 Акомпанемент (у 1 знач.). 2》 Час, коли рояться бджоли. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригра — ПРИ́ГРА, и, ж., заст. 1. Акомпанемент (у 1 знач.). Народні духові оркестри, очолювані музикантами-аматорами, грають в основному українські народні танці, марші та різноманітні пригри (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. пригра — АКОМПАНЕМЕ́НТ (гра на одному або на кількох музичних інструментах, що супроводжує чийсь спів або сольне виконання інструменталістів), СУ́ПРОВІД, ПРО́ВІД рідко, ПРИ́ГРА заст. Словник синонімів української мови
  5. пригра — При́гра, -ри, -рі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пригра — ПРИ́ГРА, и, ж., заст. 1. Акомпанемент (у 1 знач.). Народні духові оркестри, очолювані музикантами-аматорами, грають в основному українські народні танці, марші та різноманітні пригри (Укр. нар. муз. інстр. Словник української мови в 11 томах
  7. пригра — Пригра, -ри ж. Вылетъ пчелъ значительной кучей изъ улья на нѣкоторое время. Зашуміло село, як на пригру бджоли. Мир. ХРВ. 260. Словник української мови Грінченка