1. Словник української мови Грінченка

прачити

Пра́чити, -чу, -чиш

гл. Бить валькомъ бѣлье, полотно. Я думав, що прачки прачуть, а то по Марусі малі діти плачуть. Грин. ІІІ. 241.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прачити — -чу, -чиш і прачувати, -ую, -уєш, недок., перех. Вибивати прачем білизну під час прання. Великий тлумачний словник сучасної мови