1. Словник української мови Грінченка

прачик

Пра́чик, -ка

м.

1) ум. отъ прач.

2) Головастикъ. Н. Вол. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прачик — пра́чик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. прачик — -а, ч. 1》 Зменш. до прач. 2》 зах. Пуголовок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прачик — ПРА́ЧИК, а, ч. Зменш. до прач. Вибивати прачиком білизну. Словник української мови у 20 томах