прачик

пра́чик

-а, ч.

1》 Зменш. до прач.

2》 зах. Пуголовок.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прачик — пра́чик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. прачик — ПРА́ЧИК, а, ч. Зменш. до прач. Вибивати прачиком білизну. Словник української мови у 20 томах
  3. прачик — Пра́чик, -ка м. 1) ум. отъ прач. 2) Головастикъ. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка