прачик

пра́чик

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прачик — -а, ч. 1》 Зменш. до прач. 2》 зах. Пуголовок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прачик — ПРА́ЧИК, а, ч. Зменш. до прач. Вибивати прачиком білизну. Словник української мови у 20 томах
  3. прачик — Пра́чик, -ка м. 1) ум. отъ прач. 2) Головастикъ. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка