прачик
пра́чик
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прачик — -а, ч. 1》 Зменш. до прач. 2》 зах. Пуголовок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прачик — ПРА́ЧИК, а, ч. Зменш. до прач. Вибивати прачиком білизну. Словник української мови у 20 томах
- прачик — Пра́чик, -ка м. 1) ум. отъ прач. 2) Головастикъ. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка