1. Словник української мови Грінченка

предковічний

Предковічний, -а, -е

Древній. К. Чг. 88. Гори предковічні. Шевч. Зассяєш знову духом предковічним. К. ХП. 54.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. предковічний — предкові́чний прикметник уроч. Орфографічний словник української мови
  2. предковічний — Споконвічний, передвічний, предвічний; стародавній, ПРЕДКІВСЬКИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. предковічний — див. стародавній Словник синонімів Вусика
  4. предковічний — -а, -е, уроч. 1》 Який існує споконвіку, з давніх-давен. 2》 Який бере початок у далекому минулому; стародавній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. предковічний — ПРЕДКОВІ́ЧНИЙ, а, е, уроч. 1. Який існує споконвіку, з давніх-давен. Чи бог бачить із-за хмари Наші сльози, горе? Може й бачить, та помага, Як і оті гори Предковічні, що политі Кровію людською!.. (Т. Словник української мови у 20 томах
  6. предковічний — ДА́ВНІЙ (про час, епоху, подію і т. ін.), СТАРИ́Й, СТАРЕ́ЗНИЙ підсил. розм., СТАРЕ́ННИЙ підсил. розм., ДАВНОМИНУ́ЛИЙ, ДАЛЕ́КИЙ, ВІДДА́ЛЕНИЙ, ДА́ВНІ́ШНІЙ розм., ДАВНЕ́ЗНИЙ підсил. розм., ТЕ́МНИЙ поет. Словник синонімів української мови
  7. предковічний — ПРЕДКОВІ́ЧНИЙ, а, е, уроч. 1. Який існує споконвіку, з давніх-давен. Чи бог бачить із-за хмари Наші сльози, горе? Може й бачить, та помага, Як і оті гори Предковічні, що политі Кровію людською!.. (Шевч. Словник української мови в 11 томах