1. Словник української мови Грінченка

престіл

Престіл, -толу

м.

1) Престолъ, тронъ. Шух. І. 39. Біда на престолі, коли нема нічого в стодолі. Ном. № 214. Поскидав потужних з престолів. Єв. Л. І. 52.

2) Престолъ въ церкви, въ олтарѣ. Привів її під церковку: «тепер ти моя». Вона йому відповіла: «неправда твоя». Привів її до престолу: «тепер ти моя». Вона йому відказала: «неправда твоя». Чуб. V. 204.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. престіл — ПРЕСТОЛ, (царя) трон; (Всевишнього) П. влада; (у вівтарі) столик. Словник синонімів Караванського
  2. престіл — див. престол Словник церковно-обрядової термінології
  3. престіл — -толу, ч., зах. Престол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. престіл — Трон Словник чужослів Павло Штепа