престіл
ПРЕСТОЛ, (царя) трон; (Всевишнього) П. влада; (у вівтарі) столик.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- престіл — див. престол Словник церковно-обрядової термінології
- престіл — -толу, ч., зах. Престол. Великий тлумачний словник сучасної мови
- престіл — Трон Словник чужослів Павло Штепа
- престіл — Престіл, -толу м. 1) Престолъ, тронъ. Шух. І. 39. Біда на престолі, коли нема нічого в стодолі. Ном. № 214. Поскидав потужних з престолів. Єв. Л. І. 52. 2) Престолъ въ церкви, въ олтарѣ. Привів її під церковку: «тепер ти моя». Словник української мови Грінченка